Відгуки Музей безумовної капітуляції

Дивна книжка. У хорошому сенсі. «Музей безумовної капітуляції» Дубравки Уґрешич не читається лінійно, як звичайний роман.

Це постмодерністська проза, і влаштована вона буквально як музей: короткі есе-«експонати», де кожен це уламок спогаду, емоції, чийогось життя. Спершу здається, що все розрізнене. А потім ці фрагменти раптом складаються в одну картину.

Тема еміграції та ідентичності. Героїня, як і сама авторка, покинула колишню Югославію і намагається зрозуміти, хто вона тепер, у новому світі, де все звичне залишилося позаду. Зараз, коли стільки людей опинилися далеко від дому, ця книга читається болісно близько.

Попереджу чесно: це не легке вечірнє чтиво. Тут треба зосередитись, подумати, інколи повернутися на сторінку назад. Але якщо любите складну, розумну прозу, яка не розжовує, а довіряє читачеві, то ця річ ваша.