Відгуки Міракл-Крік

До речі, про книги, які важко покласти. «Міракл-Крік» Енджі Кім стартує буквально з вибуху: гіпербарична камера, де лікують дітей з аутизмом, спалахує, і це запускає судову драму, від якої я не могла відірватися кілька вечорів поспіль.

Здавалося б, ще один детектив. Але ні. Енджі Кім сама іммігрантка з Південної Кореї, і вона вплела цей досвід так, що історія перестає бути просто «хто винен». Це про батьківство до самих меж, про те, на які жертви йдуть батьки заради дітей і де та межа, за якою любов стає чимось іншим.

Окремо зачепила тема імміграції: як це, жити в чужій культурі й не розгубити себе. У книзі багато голосів, у кожного своя правда, і ти весь час перемикаєшся, кому ж вірити.

Раджу тим, хто любить розумні трилери з живими персонажами, а не картонками. Сучасна проза, яка тримає напругу і водночас залишає тобі справжні запитання про справедливість. Сильна річ.