Контрабанда заради музею? Та це ж чистий Закарпаття-нуар
Сюжет, від якого я спершу пирхнув: учитель історії в закарпатському містечку вирішує налагодити контрабанду через кордон, щоб назбирати грошей на місцевий музей. Звучить як анекдот, а виходить страшенно смішно й сумно водночас.
«Карбід» Андрія Любки — це сатира на нас сьогоднішніх. Корупція, кордон, мрії про Європу, оцей увесь пострадянський балаган, але поданий так дотепно, що регочеш, а потім ловиш себе на думці: блін, та це ж про мою країну.
Любка чудово пише діалоги, в нього мова жива, соковита, місцева. Сучасна українська проза вміє бути такою от ущипливою і рідною одночасно. Якщо хочете чогось українською мовою, що і розважить, і змусить замислитись, без зайвого пафосу, то «Карбід» точно варто.
«Карбід» Андрія Любки — це сатира на нас сьогоднішніх. Корупція, кордон, мрії про Європу, оцей увесь пострадянський балаган, але поданий так дотепно, що регочеш, а потім ловиш себе на думці: блін, та це ж про мою країну.
Любка чудово пише діалоги, в нього мова жива, соковита, місцева. Сучасна українська проза вміє бути такою от ущипливою і рідною одночасно. Якщо хочете чогось українською мовою, що і розважить, і змусить замислитись, без зайвого пафосу, то «Карбід» точно варто.
