Відгуки

Сцена, яка не виходить з голови: солдат повертається з фронту у відпустку, а замість дому — руїни. «Час жити і час помирати» Еріха Марії Ремарка саме про цей розрив між тим, чого чекаєш, і тим, що отримуєш.

Головний герой, Ернст Ґребер, їде додому на коротку відпустку посеред Другої світової. І ця пауза між боями, між життям і смертю, тягнеться через усю книгу. Ремарк уміє так писати про війну, що ти відчуваєш порох на зубах.

Його герої не картонні солдатики, а живі люди зі страхами й надіями. Навіть у найтемніші моменти Ремарк знаходить місце для любові й співчуття, і саме це робить книгу нестерпно живою.

Якщо вам колись зайшли «На Західному фронті без змін», цю теж треба прочитати. Класика українською, яку варто мати на полиці.