Думала, буде нудна класика. Помилялася
Вероніка
4 травня 2026 00:56
«Буремний Перевал» Емілі Бронте я колись кинула в школі на половині. Повернулася вже дорослою і нарешті зрозуміла, навколо чого весь галас.
Це єдиний роман Бронте, і він геть не схожий на лагідну вікторіанську прозу. Тут усе на межі: кохання, що переходить у ненависть, помста, яка з'їдає людину живцем. Гіткліф і Кетрін це взагалі не про милі почуття, а про щось темне й нездоланне, що ламає не тільки їх, а й усіх навколо. А ще ті похмурі йоркширські пустки, від яких віє холодом просто зі сторінок.
Не скажу, що читалося легко, до структури треба звикнути. Але емоційно це б'є сильно. Раджу дорослим, хто любить класику з характером і не боїться важких історій. Тепер розумію, чому її ставлять у списки найкращих романів усіх часів.