Класика, від якої досі стискає в грудях
«Земля» Ольги Кобилянської. Брала перечитати після школи, наче для галочки, поповнити домашню полицю українською класикою. А вийшло, що сиділа над книжкою до ночі.
Це історія українського села кінця дев'ятнадцятого століття, де земля — і годувальниця, і причина трагедій. Кобилянська пише про звичайних людей, їхню гордість, заздрість, любов, і за цим стоїть така психологічна глибина, що дивуєшся, як це написано понад сто років тому. А болить досі.
Соціально-психологічний роман, який не входить ні в які сучасні рейтинги бестселерів, та й не повинен. Це класика, яку варто прочитати кожному, хто хоче зрозуміти, звідки ми і чим жили наші прадіди.
Це історія українського села кінця дев'ятнадцятого століття, де земля — і годувальниця, і причина трагедій. Кобилянська пише про звичайних людей, їхню гордість, заздрість, любов, і за цим стоїть така психологічна глибина, що дивуєшся, як це написано понад сто років тому. А болить досі.
Соціально-психологічний роман, який не входить ні в які сучасні рейтинги бестселерів, та й не повинен. Це класика, яку варто прочитати кожному, хто хоче зрозуміти, звідки ми і чим жили наші прадіди.
