Прочитав за вихідні й усміхався, як дурник
Кому точно зайде «Сад богів» Джеральда Даррелла — так це тим, у кого був важкий тиждень і хочеться просто видихнути. Це третя, фінальна книжка трилогії про дитинство письменника на Корфу, і вона така ж тепла та смішна, як попередні.
Даррелл був натуралістом, тому пів книжки — про комах, черепах, птахів і всю ту живність, яку він тягнув у дім на жах рідних. Але друга половина — про саму родину й місцевих диваків, і ось від цих сцен я реготав уголос у транспорті.
Це легке читання в найкращому сенсі: ніякої драми, просто сонце, море і безліч кумедних історій. Читав з паперової, але думаю докупити всю трилогію українською, щоб стояла на полиці.
Даррелл був натуралістом, тому пів книжки — про комах, черепах, птахів і всю ту живність, яку він тягнув у дім на жах рідних. Але друга половина — про саму родину й місцевих диваків, і ось від цих сцен я реготав уголос у транспорті.
Це легке читання в найкращому сенсі: ніякої драми, просто сонце, море і безліч кумедних історій. Читав з паперової, але думаю докупити всю трилогію українською, щоб стояла на полиці.
