Отзывы Правила будинку сидру

Джон Ірвінг уміє так почати історію, що ти й не помічаєш, як уже всередині. «Правила будинку сидру» (в оригіналі «The Cider House Rules») саме така книжка. Дія розгортається в Новій Англії середини минулого століття, а в центрі сирота Гомер Веллс, який виріс у притулку під опікою доктора Вілбура Ларча. Гомер для Ларча майже син, і вся книга по суті про те, як хлопець шукає власний шлях, не відриваючись від людини, яка його виховала.

І ось тут починається найскладніше. Доктор Ларч не просто лікує дітей, він ще й робить нелегальні аборти. І Ірвінг не намагається сказати тобі, хто правий. Він просто показує людей, їхні рішення, наслідки, і лишає тебе наодинці з власною совістю. Я ловила себе на тому, що то погоджуюся з Гомером, то з Ларчем, і жодна сторона не виглядає однозначно правою. Оце вміння втримати читача в зоні дискомфорту, не штовхаючи його до простого висновку, мене й вразило найбільше.

Що ще підкупило, так це як автор поєднує важкі теми з живим, місцями навіть теплим гумором. Персонажі багатогранні, не картонні, у кожного своя слабкість і своя правда. Атмосфера притулку, яблуневого саду, того самого будинку сидру з його неписаними правилами виписана так, що відчуваєш запах яблук і чуєш скрип дощок. Сидіти з цією книжкою хочеться довго, повільно, без поспіху.

Чесно скажу: це не легке чтиво на вечір, скоріше навпаки. Воно вимагає, щоб ти включився. Але якщо ви любите серйозну прозу, яка не дає готових відповідей, а ставить вас перед вибором разом із героями, Ірвінг точно ваш автор. Я після неї ще кілька днів ходила під враженням і ловила себе на тому, що подумки сперечаюся з персонажами. Класна сучасна проза, яка лишається з тобою надовго.