Отзывы

Дочитав «Вічне життя Смерті» Лю Цисіня і просто кілька хвилин сидів, дивлячись у стіну. Бо отак закінчити трилогію, масштабом на весь Всесвіт, треба ще вміти.

Це третя, фінальна частина «Пам'яті про минуле Землі», після «Проблеми трьох тіл» і «Темного лісу». І якщо перші дві вже здавалися грандіозними, то тут Цисінь розгортається на повну: безсмертя, еволюція, доля цілих цивілізацій, страх і надія людства, усе сплелося в один тугий вузол. Дія йде після контакту з інопланетянами, і людство щоразу стоїть перед вибором, від якого холоне в животі.

Що мене щоразу вражає в цьому авторі, так це як він вплітає справжні наукові концепції так, що від них не хочеться позіхати, а навпаки, бере цікавість. Десь воно складно, десь доводиться перечитувати абзац, але воно того варте на сто відсотків.

Одразу скажу: починати з цієї книжки не можна, спершу перші дві частини. А вже тим, хто любить велику, розумну наукову фантастику українською, я заздрю, бо ви тільки відкриваєте для себе цей всесвіт. Один із найсильніших фіналів, які я читав.