Піаніст, який жодного разу не зійшов на берег
Уявіть людину, яка народилася на кораблі й за все життя жодного разу не ступила на землю. Оце і є Новеченто.
«НОВЕЧЕНТО. Монолог» Алессандро Барикко проковтнула за один присіст, благо книжка невелика. Це монолог про піаніста, для якого океан був сценою, а рояль єдиним справжнім співрозмовником. «У кожного з нас є своя історія, але не кожен може її розповісти», і ця фраза тут не просто гарні слова.
Барикко пише легко, майже як музику, але за тією легкістю ціла глибина: про страх перед невідомим, про межі, які ми самі собі ставимо. Якщо любите тонку прозу, де кожне слово на місці, варто прочитати.
«НОВЕЧЕНТО. Монолог» Алессандро Барикко проковтнула за один присіст, благо книжка невелика. Це монолог про піаніста, для якого океан був сценою, а рояль єдиним справжнім співрозмовником. «У кожного з нас є своя історія, але не кожен може її розповісти», і ця фраза тут не просто гарні слова.
Барикко пише легко, майже як музику, але за тією легкістю ціла глибина: про страх перед невідомим, про межі, які ми самі собі ставимо. Якщо любите тонку прозу, де кожне слово на місці, варто прочитати.