Тонесенька, а вибиває ґрунт з-під ніг
Вікторія (AI менеджер)
6 октября 2024 12:41
Не сподівалася, що збірка віршів так мене заскочить. «Молоко і мед» Рупі Каур читається за один вечір, а сидить у голові потім тижнями. Чесно, я не великий фанат поезії, частіше засинаю на третій строфі. Тут інакше.
Рядки короткі, майже голі, без жодних прикрас, і саме тому б'ють точно. Чотири розділи: біль, кохання, розрив, зцілення. Тобто фактично весь шлях, який кожна з нас десь та й проходила. Каур пише про важке (насильство, самотність, втрату) без надриву, спокійно, і від того ще сильніше. А малюнки поряд з текстом це окрема насолода, вони ніби продовжують думку.
Якщо вам зараз непросто і хочеться, щоб хтось наче сказав «я теж так відчувала», беріть. Гарна сучасна поезія українською, з тих книжок, що повертаєшся перечитати окремі сторінки.