Конго, 1960-1964

У листопаді 1909 року король Бельгії Леопольд ІІ заповів власній державі дванадцяту за розмірами країну в світі,

знану на той момент як «Вільна держава Конго». Гігантська територія басейну річки Конго тривалий час залишалася поза досяжністю європейських першовідкривачів. І хоча береги поряд з гирлом відвідували ще португальські каравели наприкінці XV століття, та проникнути в глиб незвіданих земель заважали густі тропічні ліси, а пройти вгору по річці Конго не дозволяли каскади величезних водоспадів.

До цього додавався цілий букет інфекційних хворіб та вбивчий для європейців клімат. Тому території, які перебували у серці «Чорного континенту», залишалися недослідженими аж до 1870-х років.

Все змінилося 1871 року, коли на пошуки знаменитого дослідника Давида Лівінгстона, який зник десь у нетрях

Південної Африки, вирушив нікому на той момент невідомий журналіст Генрі Мортон Стенлі. Його рятувальна експедиція налічувала майже двісті людей, ставши найбільшою з досі відомих. Стенлі прокладав собі дорогу в джунглях буквально напролом, а за найменшої підозри у ворожості обстрілював і спалював поселення місцевих мешканців. Як наслідок, у листопаді 1871 року Лівінгстона було знайдено та врятовано.