Історія про сина Шекспіра, від якої плачеш
Попереджаю одразу: над «Гамнетом» Меґґі О'Фаррелл я ревіла. Не соромлюся.
Це Англія XVI століття й історія, про яку всі ніби забули. Гамнет, син Вільяма Шекспіра, і його мати Агнес, яка щосили тримає родину попри все, що звалюється на неї. Це не сухий історичний роман, а радше ода материнській любові й втраті.
О'Фаррелл вміє так виписати персонажів, що вони стають майже рідними. Вона змішує реальні факти з вигадкою, і епоха оживає: побут, запахи, дрібниці. Стиль ліричний, але без солодкавості.
І попри всю трагедію, тут стільки про надію й силу йти далі. Якщо хочете книжку про вічне, про життя і смерть, любов і втрату, то «Гамнет» це воно. Сучасна проза українською, яку я тепер раджу всім підряд.
Це Англія XVI століття й історія, про яку всі ніби забули. Гамнет, син Вільяма Шекспіра, і його мати Агнес, яка щосили тримає родину попри все, що звалюється на неї. Це не сухий історичний роман, а радше ода материнській любові й втраті.
О'Фаррелл вміє так виписати персонажів, що вони стають майже рідними. Вона змішує реальні факти з вигадкою, і епоха оживає: побут, запахи, дрібниці. Стиль ліричний, але без солодкавості.
І попри всю трагедію, тут стільки про надію й силу йти далі. Якщо хочете книжку про вічне, про життя і смерть, любов і втрату, то «Гамнет» це воно. Сучасна проза українською, яку я тепер раджу всім підряд.