Класика, яка б'є точно в ціль і через 170 років
«Червона літера» Натаніеля Готорна вийшла ще 1850 року, а читається так, ніби про нас сьогоднішніх, з нашими осудами й тицянням пальцями.
Пуританська Нова Англія, XVII століття. Гестер Принн змушують носити на грудях червону літеру «А» як тавро за перелюб. І весь роман по суті про те, як суспільство любить судити й затавровувати, і що з людиною робить цей вічний чужий погляд.
Готорн ліпить характери настільки живі, що мимоволі починаєш приміряти ситуацію на себе: а я б як учинив? Це доросла класична література для тих, хто любить, щоб книга не просто розважала, а лишала питання. Недарма «Червона літера» в усіх списках обов'язкового читання. Раджу всім, хто хоче зрозуміти людську природу трохи краще, ніж до того.
Пуританська Нова Англія, XVII століття. Гестер Принн змушують носити на грудях червону літеру «А» як тавро за перелюб. І весь роман по суті про те, як суспільство любить судити й затавровувати, і що з людиною робить цей вічний чужий погляд.
Готорн ліпить характери настільки живі, що мимоволі починаєш приміряти ситуацію на себе: а я б як учинив? Це доросла класична література для тих, хто любить, щоб книга не просто розважала, а лишала питання. Недарма «Червона літера» в усіх списках обов'язкового читання. Раджу всім, хто хоче зрозуміти людську природу трохи краще, ніж до того.
