Атлант розправив плечі. Частина друга. Або—Або

Політика державної влади призводить країну до економічного руйнування: суспільство занурюється в хаос, позбавлене провідників і цілей скочується у нове дикунство. У свідомість мас наполегливо проштовхується уявлення про те, що мислення - це ілюзія, той, хто шукає будь-який сенс - просто втрачає час. Апофеозом цього процесу стає введення заборони на розум. Тим часом день за днем в країні зникають підприємці, вони відмовляються від здобутих досягнень і власними руками нищать справи свого життя, даючи зрозуміти, що встали у непримиренну опозицію до нової влади. Даґні починає підозрювати, що ці процес и не є збігом обставин, в країні з'явився невідомий Руйнівник, який свідомо усуває з економічного поля найвпливовіших гравців, прискорюючи тим самим загальну безпорадність і суспільну деградацію. Жінка не залишає надії запустити у виробництво досконалий двигун, йдучи на зустріч зі зневіреним інженером, що відмовився працювати на благо невігласів. В дорозі вона знайомиться з випадковим волоцюгою. Виявляється, той колись працював в самому горнилі «чистого зла», що сьогодні пожирає всю країну...

Друга книга трилогії дивує стрімким розвитком сюжету, до відчутного присмаку постапокаліпсису додаються виразні нотки детективу та неабиякого трилеру. Водночас Айн Ренд використовує цей том для максимальної маніфестації своїх політичних та світоглядних ідей, вкладаючи у вуста персонажів розлогі монологи, доводить протистояння до принципової кульмінації у стилі «або-або».