Татка

«Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9» - Наомі Вільямс

Я навіть не знаю, як нормально описати свої відчуття після цієї книги Це психологічний трилер, але для мене він виявився набагато більше про емоції, ніж про саму загадку. Я настільки втягнулася в історію Емми, що в якийсь момент просто проживала все разом із нею. Її страх, сумніви, те відчуття, коли вже сама не розумієш, кому можна вірити І мені від цього було реально важко А фінал я взагалі не очікувала. Тут у мене була не реакція «вау, який поворот», а просто: ну чому так?.. Бо він для мене виявився дуже несправедливим Після останньої сторінки було якось паршиво. Не тому, що книга погана - навпаки. Просто бувають історії, які закінчуються, а ти ще якийсь час сидиш і думаєш про них От ця саме така